December 13th, 2011

веселка

Що можна зробити при відсутності Майдану?



Станіслав Овчаренко.

Завтра прийдемо до Апеляційного суду м. Києва – щоб висловити солідарність з Юлією Тимошенко.
Ця перша акція ПІСЛЯ подій у Москві дуже цікава.
Як все буде?

Якщо Юлія Тимошенко – смертельно хвора (повіримо її дочці) – то будь-які ознаки карнавалу та свята будуть наругою над нею. А що можливо?
Все залежить від кількості та складу мітингуючих. Особливо – від їх настрою на перемогу над загальним ворогом. Але для цього потрібно усвідомити, що присоромити владу не вдасться, змусити піти геть – теж.

З іншого боку – повинен бути план дій від організаторів мітингу протесту, в залежності саме від кількості та складу людей під судом.
Добре – ми не маємо сили фізично визволити лідера опозиції.

Але ніхто не поцікавився – де саме мешкають судді Олена Ситайло, Андрій Трубніков, Вовк. Які їх адреси, телефони та авто?
Склад їх сімей?

Адже усі ці люди, які посилають нас на смерть (сьогодні – Юлю, завтра нас) живуть серед нас і не можуть оминути контактів із рядовими громадянами.
Ми чули, що суддю Кіреєва охороняє чи не батальйон «Беркуту» (ну, не батальйон, але взвод чи відділення напевно). Але біля кожного неправедного судді чи прокурора «беркута» не поставиш.
Запаряться усіх охороняти!

Добре – ми не будемо їх чіпати – але хіба не можна повідомити їх сусідів – які монстри біля них живуть? Ми не використовуємо усіх засобів мирної боротьби, яка діє не так на тіло, як на нерви. Життя цих неправедних силовиків повинне бути під загрозою постійного неспокою – як у ворожій для них країні.

Вони наші співгромадяни лише номінально, ці щурячі «королі» та «королеви».
Ми повинні постійно нагадувати «тушкам», завдяки яким ЮВТ та Юрій Луценко сидять у в’язниці.
Ми весь час повинні нагадувати громадськості, що тушки не мусять себе рекламувати як «незалежних» кандидатів у Верховну Раду.


Ми, зі свого боку, нагадуємо, що члени групи «Реформси заради майбутнього» - усі суціль – «тушки».
Всілякі Задирко, Каплієнко, Писаренко, Жванія, Лук’янова, Лабунська, Губський, Зубов, Зубик, Володимир Олійник, Святослав Олійник. Це вони постійно діють так, що у нас є політв’язні.
Вони почуваються комфортно – а це деморалізує наше українське суспільство.
Повернути собі гідність українцям можна, лише покаравши тушок, навіть не регіоналів.
Почати треба навіть не з супротивників, а з колишніх «своїх».
Нехай свободівці доведуть, що вони гідні не лише пам’яті Шухевича та Бандери.

Нам ніколи чекати, поки збереться півмільйонний Майдан – ми його взагалі можемо не дочекатися. Бо такі явища як Майдан – надто рідкісні та унікальні, щоб робити практичні політичні розрахунки перед виборами. Історія людства доводить, що між невдалою спробою революції (декабристи) та переможцями (більшовиками) є проміжний період виховання народу у дусі власної гідності та здатності до опору (народовольці).
В цей історично проміжний період була «рутинна», повсякденна революційна боротьба з деспотичним режимом – поки той впав.

Між Х1Х та ХХ1 століттями є велика різниця: народи навчилися не тільки створювати, але й скидати деспотичні режими.

Режим Януковича – бездарний режим, який виник у історично несприятливий час, коли диктатури падають, а не створюються. Путінська Росія має великий клопіт з внутрішніми протестами – їм важко буде втручатися у наші українські справи . Янукович може хіба що попросити політичний притулок та допомогу в Білорусії Олександра Лукашенка.

Це не режим сильний, це ми ще не повірили в себе. Тобто – причина суто соціально-психологічна. Хоча вона в історії – найважливіша.

У нас є переваги перед Росією: у них немає системної опозиції – у нас вона є. Є і лідер опозиції – але його ще треба визволити. Ніхто її з влади не визволить – треба це робити самим.
Не помітили, що мітинг у Москві
- не встановив наметів
- не вимагає звільнення політв’язнів (Ходорковського, наприклад)
- не вимагає розпуску наявного складу виборчих комісій та перевиборів Державної Думи.

Нинішня влада Януковича перейшла межу, за якою повернення до нормального цивілізованого життя неможливе. Але й можливості чинити масові репресії – теж.Нагадаємо, що нам потрібна не так єдність усієї опозиції – як згуртованість тієї, яка вже є. Але ще важливіше розуміти – хто НЕ Є опозицією. І хто є агенти влади Януковича у ЗМІ.

Усім треба пам’ятати – у нас немає ні судів, ні суддів, ні членів виборчих комісій, які будуть згодні переглядати результати виборів. Потрібні не лише журналісти та спостерігачі – але й власні силовики від «приватних» бандитів влади.

Влада Януковича діє поза правилами – про принципу: «А що ви нам зробите?».
А дійсно – ЩО можна зробити при умові відсутності Майдану?
Це – головне питання.

Джерело: Свет и Тени