October 14th, 2011

веселка

За завітами Кучми?

Originally posted by bilozerska</lj> at За завітами Кучми?
Ця стаття – не про Тимошенко. З Юлією Володимирівною усе зрозуміло. Вона майстерно спровокувала суд – спочатку на обрання найбільш жорстокого запобіжного заходу, а потім на винесення абсурдно жорстокого вироку. Якби не така її поведінка – а раптом дали б їй півроку умовно? Тоді Захід міг би і проковтнути, а для неї будь-яка судимість – це смерть, бо автоматично знімає її з виборів.

Влада ще й підіграла їй у цьому, призначивши суддю, який, за чутками, є ненависником жінок - мабуть, щоб Тимошенко його не причарувала. Знову вони готуються до минулої війни. А розумна Юля навіть не намагалася сподобатись судді – вона демонстративно знущалася з нього.

Головний ворог Тимошенко – і на минулих, і на майбутніх виборах – зовсім не Янукович, а наші любі «противсіхи». Отримавши такий наджорстокий вирок, вона завдала їм нищівного удару. Коли один у Межигір’ї, а друга у СІЗО – кепкувати з приводу відсутності різниці між двома сортами того самого стає просто аморальним.

Отримавши сім років, Тимошенко одночасно здобула гарантію, що сидіти не буде – ні сім років, ані рік – і візьме участь у наступних виборах.

Отже, ця стаття не про Юлю, а якраз про Януковича. Янукович попав. Певніше, попався. Піймався на той самий гачок, на який вже колись ловили Кучму.
Маю на увазі не те, що Кучма теж саджав Тимошенко (хоча і з цього Янукович, якби був розумніший, міг би зробити висновки – чим такі речі кінчаються). Я зараз про історію з Гонгадзе.

Collapse )

веселка

Райдуга над Тарасом: добрий знак!



Сьогодні християни східного обряду (православні і греко-католики) відзначають велике свято - Покрови Пресвятої Богородиці. За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Крім того, Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. А ще у цей день, 14 жовтня 1942 року, було створено Українську Повстанську Армію (УПА).

Цього року на Свято Покрови о 16:00 біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Києві  відбулося Народне Віче, у якому взяли участь представники патріотичних сил: ВО "Свобода", ВО "Батьківщина", КУН, ОУН, УНСО тощо. Власне, святкова програма почалася ще зранку, але я мусив сидіти на роботі і вирвався тільки на Віче.

Власне, це був перший масовий захід протягом досить тривалого часу, в якому спільно брали участь як "Свобода", так і "БЮТ-Батьківщина". Тому на початку не обійшлося без певної взаємної підозрілості, докорів та дрібних непорозумінь на кшталт: "А ми..., а ви...", і таке інше. На щастя, ці поокремі непорозуміння легко долалися у ході неформальних розмов між людьми, гору брав здоровий глузд, і мітингувальники погоджувалися спільно боротися проти окупаційного режиму. Зрештою, звичайний процес взаємного "притирання". Просто варто проводити більше спільних акцій, і все стане на свої місця.

Слухати виступи було спочатку доволі цікаво, але надалі здалося трохи затягнуто і нуднувато. Більшість промовців від різних політичних сил чомусь вважали за необхідне пояснювати мітингувальникам програмні засади своїх партій і об'єднань. Натомість, мені більше хотілося б почути про конкретну програму спільних дій проти спільного ворога - режиму Януковича.

Приємне враження цього разу справила Ірина Фаріон (ВО "Свобода"). Промова була доволі поміркованою, але, як завжди, чіткою і зрозумілою.

Погода була нестійкою: небо то прояснювалося, то загягувалося свинцевими дощовими хмарами. Час від часу починав періщити холодний, неприємний дощ. Але під час виступу Олега Тягнибока раптом визирнуло сонце, і в небі, над пам'ятником Кобзарю, з'явилася величезна яскрава веселка. Що ж, будемо вважати це добрим знаком - особливо у такий незвичайний день.

А далі була урочиста хода по вулиці Володимирській, до Михайлівської площі, де на нас чекав святковий концерт. На превеликий жаль, застати я встиг лише виступи гуртів "Рутенія" і "Тінь сонця", а далі мусив швиденько бігти додому. Вибачте за жахливу якість звуку на записаному відео: насправді звук був чудовим, і грали хлопці прекрасно. Просто на великих рівнях перевантажується мікрофоннний підсилювач у фотіку, і замість музики пишеться жахливе ревище (((

То ж можна сказати напевне: свято вдалося! І, незалежно від того, як домовляться (і чи домовляться взагалі) між собою партійні лідери, на рівні громадян треба брати участь по можливості у всіх спільних акціях, налагоджувати між собою суто людські дружні й ділові стосунки, щоб спільними, добре скоординованими зусиллями якомога швидше повалити бандитсько-фашистський окупаційний режим Януковича. Слава Україні!

Collapse )